Ексклюзивне інтерв'ю з Сарою для The Australian Women's Weekly

Сара Брайтман: Моє дивовижне життя - унікальне п'ятисторінкове інтерв'ю Сари для квітневого випуску журналу The Australian Women's Weekly.  

Нижче ви можете прочитате повне інтерв'ю українською мовою. Переклад було зроблено здебільшого за допомогою Google перекладача та чату GPT.

Сара Брайтман: Моє дивовижне життя

Сара Брайтман є найбільш продаваним сопрано у світі, і це не дивно. Примітний триоктавний діапазон співачки танцює, злітає й піднімає нас на вищий рівень, незалежно від того, співає вона оперу чи пісні з мюзиклів. Ще в 1990-х роках вона стала піонером класичного кросовера – терміну, який вона зараз ненавидить. Це було новаторське злиття музичних жанрів, яке, за її словами, на той час було зовсім не прорахованим, а «інстинктивним». Це вивело її на вершину чартів і змінило наше уявлення про популярну музику.

Сара завжди була інноватором, навчаючись у інших культур і знаходячи унікальний шлях від статус-кво. Коли вона розмовляє зі мною зі свого будинку у Великій Британії, її пристрасть і енергія до, ну, всього, такі ж хвилюючі, як і завжди. Це жінка, яка явно любить свою повсякденну роботу, постійно обертаючись у творчій бульбашці, і хоча вона може про щось шкодувати (до чого ми ще дійдемо), вона все одно отримує потужний заряд від того, що бере день за роги і кидає виклик умовностям.

Вона почала виступати майже 60 років тому, чотирирічна дитина танцювала і співала від душі, ген, успадкований від її матері Паули. Але молода Сара вивела це на абсолютно новий рівень.

«У моєї мами була балетна школа для маленьких дітей, і незадовго до мого народження вона влаштувалася танцівницею в Лондоні. Деякий час вона робила це, а коли я з’явилася, це стало більше як підробіток, і вони з батьком по черзі доглядали за мною. Вона швидко зрозуміла, що я музично дуже обдарована. Я могла красиво рухатися. Моя мама сказала, що я співала у дитинстві, і могла грати на фортепіано. Я одразу знала, що треба робити.

«Вона почала віддавати мене на конкурси танців і співу з чотирьох років. Я вигравала майже всюди, де приймала участь, я була однією з таких дітей, і я прокидалася о пів на четверту ранку, щоб тренуватися перед школою. Потім, коли я поверталася, я ходила на уроки сценічної майстерності, степа, балету та вокалу. Моє життя вже було пов’язане з мистецтвом».

Сара в захваті від спогадів, хихикаючи, згадує про те, що більшість з нас не змогли би витримати. «Задоволення полягало в досягненні ідеальності», — пояснює вона.

«Немає значення, чи в аудиторії всього дві людини, або глядачі не аплодують. Якщо я знаю, що це справді добре, і я добре підготувалася до цього, і справді все зробила правильно, то це саме те, що викликає у мене захват». Звісно, було неминучим те, що це стане її кар'єрою.

Сара була старшою з шести братів і сестер, але єдиною, хто почав виступати в такому ранньому віці. «Вони всі мали шанс, тому що це справді те, що вміла робити моя мама, але, крім однієї [Амелії], яка набагато молодша за мене і зараз професійно співає в групі [Gregorian], ніхто з них не взявся за це.

«Вони хотіли займатися іншими справами, мати дітей і сім’ї. Мені здається, вони мене трохи жаліють», — каже вона. Пізніше вона розповість мені, що причиною відсутності дітей стала її блискуча кар’єра.

Невдовзі Сара полетить до Австралії, щоб розпочати репетиції ролі, яку вона ніколи раніше не грала, Норми Дезмонд у приголомшливій новій постановці «Бульвару Сансет». Мюзикл написаний її колишнім чоловіком Ендрю Ллойдом Веббером на основі класичного фільму Біллі Уайлдера з Глорією Свенсон у головній ролі. Він стартує у Мельбурні, після чого переїде до Сіднейського оперного театру.

Захоплення Сари від того, що вона зіграє цю роль, очевидне, і хоча останнім часом вона зізнається, що стала «спокійнішою та мудрішою» щодо своєї роботи, вона повністю готова знову охопити «позитивну енергію» створення сценічної магії.

«Тобі дозволяється бути цією людиною, мати дитячу уяву та грати. Я відчуваю себе дуже щасливою та привілейованою», — посміхається вона.

Це повернення до світу музичного театру для Сари, якій зараз 63 роки, а також щось на зразок повернення до початку у її зв'язку з Ллойдом Веббером, який розпочав її стрімку кар’єру, коли разом із Сарою в якості своєї музи він написав партію Крістіни Даае в «Привиді Опери» для неї.

Диск оригінальної лондонської постановки «Привида опери», випущений у 1987 році, розійшовся приголомшливим тиражем у 40 мільйонів копій по всьому світу. Сарі було всього 27 років.

Вона каже, що пропозиція зіграти роль Норми Дезмонд, зірки німого кіно, яка стала фатальною жінкою, заінтригувала її. Серед акторок, які виконували цю роль, були Гленн Клоуз на Бродвеї та солістка The Pussycat Dolls Ніколь Шерзінгер на лондонському Вест-Енді.

«Ендрю сказав, що написав деякі частини "Бульвару Сансет" під мій голос», — пояснює Сара. «Тому, коли мені запропонували її, хоча люди вже виконували цю роль зовсім не так, як я, томущо я сопрано, в ній було щось таке, що я подумала: "Хм, а може я можу привнести щось трохи інше".

«Це також здавалося дуже відповідним до мого віку. Після міжнародної кар'єри, і знаючи, як самотня жінка-виконавиця, про боротьбу за саму себе - і всі нюанси нашої галузі - я відчувала, що дійсно маю розуміння того, як зіграти таку роль.

«Я думаю, що в певному сенсі те, з чим стикнулися Норма Дезмонд і ті акторки - зірки німого кіно, які були настільки великими в світі того часу - була технологія, яка позбавила їх кар'єри. Це трохи схоже на те, що трапилося зі скачуванням музики та штучним інтелектом сьогодні».

Це особливе поєднання Сари та Ендрю Ллойда Веббера стане ще одним частуванням для шанувальників. Вона каже, що пара вперше зустрілася на початку 80-х, коли Ендрю проводив кастинг для свого нового мюзиклу «Кішки», а Сара записувала диско-хіти. Раніше вона виступала в групі Hot Gossip, культовому танцювальному колективі, в щотижневому телевізійному шоу Великобританії Top of the Pops.

«Я пішла на відкрите прослуховування для "Кішок", і мені сказали: "Ми думаємо, що Ендрю буде дуже радий зустрітися з вами".» Вона опинилася в лондонському будинку Ллойда Веббера на приватному прослуховуванні в його вітальні. «Я була молодою, і цей милий, худий, дуже гарний чоловік у квітчастій сорочці стояв біля каміна і казав: "Мені просто подобається вся ваша робота та хіти, над якими ви працювали".»

Сара згадала, що її переповнювало почуття: «Який чудовий чоловік!». «Він сказав: "Що ти можеш заспівати?" Я вибрала якусь пісню на кшталт Don't Rain on My Parade, а він сказав: "Ні, ні, давай не будемо цього робити, ти знаєш Don't Cry for me Argentina?". Я відповіла: "Звичайно, але я ніколи не співала її". Він сказав: "Давайте просто спробуємо кілька нот", - і акомпанував мені на піаніно. Потім, я думаю, ми виконали класичний твір».

Після восьми чи дев’яти – досить виснажливих – подальших прослуховувань з режисером шоу Тревором Нанном, Сару взяли на роль Джемайми, і «так усе почалося», – сміється вона… Роман стався через кілька років.

Сара одружилася з менеджером гурту Ендрю Гремом-Стюартом, коли їй було 18 років, і в той час Ендрю Ллойд Веббер також був одружений, але між ними, очевидно, спалахнула іскра.

«Ми завжди добре ладнали, і коли я вийшла з "Кішок" і пішла в дитячу оперу під назвою "Соловей", я абсолютно випадково зустріла на вулиці Ендрю».

Як розповідає Сара, вона хворіла на грип, але все ж прийняла запрошення Ендрю на вечірку на наступних вихідних. «Я не думала, що піду, але врешті-решт пішла. Був морозний січень і між нами ніби проскочила іскра. Ми пішли вечеряти, і все розвивалося. Ніби доля доклала руку до всього цього. У підсумку, це була головна тема для нас обох».

Вони одружилися 22 березня 1984 року і деякий час були золотою парою музичного театру.

«Очевидно були причини, чому ми були разом, і причини, чому — пізніше в 1990 році — ми розлучилися, тому що, незважаючи на те, що навколо цього була величезна кількість негативного розголосу, нам завжди вдавалося мати дуже рівні, приємні стосунки з милими розмовами.

«Ми розуміємо, чому все було так».

Озираючись назад, мені цікаво, чи вважає Сара, що вона була надто молодою, щоб одружуватися – двічі!

«Так, точно була», — без вагань відповідає вона. Для Сари в той час поєднання шлюбу та спроб створити сім’ю, враховуючи її всепоглинаючі амбіції щодо кар’єри, виявилося складним завданням. «Нині я вважаю, що в соціальному плані жінкам набагато легше, але навіть якщо кожна жінка щира, то створення сім'ї в будь-якому випадку вимагає компромісів, і я не впевнена, що мені вдалося б розділити ці два аспекти».

Однак Сара також хотіла мати сім’ю і намагалася мати дітей як від Ендрю, так і протягом десяти років у стосунках з німецьким музичним продюсером Френком Петерсоном.

«Я довго намагалася», — зітхає вона. «Я робила ЕКЗ, і коли виявилося, що все ще нічого не виходить, я подумала: "Ні, я повинна прийняти, що я не можу цього зробити". У певному сенсі, як тільки я зрозуміла, що доклала усіх зусиль, що я більше нічого не могла вдіяти, це було полегшення, і я змогла просто продовжити жити далі».

Ендрю, в якого вже було двоє дітей від першої дружини, згодом народив ще трьох зі своєю третьою дружиною. «Я була рада за нього. Це те, чого я не могла зробити, і я знала, що це важливо для нього», — каже Сара. Вона також залишила музичний театр та театральну сцену, спрямувавши всі зусилля на кар’єру співачки, яка перейшла від одного великого успіху до іншого. Вона співала на двох церемоніях відкриття Олімпійських ігор – 1992 року в Барселоні в Іспанії, та у 2008 році в Пекіні в Китаї.

Одним з її найпопулярніших виступів за всю історію був дует з ще тільки починаючим італійським класичним співаком Андреа Бочеллі.

Пісня Time to Say Goodbye, записана у 1996 році, розійшлася тиражем у 12 мільйонів копій по всьому світу. «Це була така чудова пісня, коли ми з Андреа виконали її разом», — каже вона. «У мене вже була ця дивовижна кар’єра раніше, але після цього його кар’єра вибухнула, і ми мали цей миттєвий успіх по всьому світу».

Сара також тягнулася до зірок в інших аспектах свого життя. У 2012 році на прес-конференції в Москві вона оголосила, що готується стати космічним туристом, щоб приєднатися до місії на Міжнародній космічній станції з приватним російським підприємством під назвою Space Adventures. Повідомляється, що вона заплатила за поїздку 34 мільйони фунтів стерлінгів.

«Космос — це те, що мене дуже довго цікавило», — каже вона. «Я дитина 60-х років, тому, звичайно, це було дуже важливою частиною нашого життя, і коли я переїхала до Лос-Анджелеса, я почала дізнаватися про невеликі інноваційні космічні групи, які були в Каліфорнії, поза NASA.

«Тоді я зустріла групу людей, які допомагали відправляти людей у космос через росіян.

«Один із них сказав мені: "З огляду на те, як ти говориш про ці речі, я думаю, що ти можеш бути чудовим кандидатом для польоту". Я сказала: "Не будь таким смішним". Я б ніколи не впоралася, просто психологічно, я погано розбираюся в математиці…»

Невдовзі Сара була в Х’юстоні, проходила необхідні медичні обстеження, а потім на декілька місяців вирушила до Росії для суворої підготовки на тренажерах, яку, на свій абсолютний подив, вона пройшла на відмінно.

Ідея відправитися в космос поглинала її протягом багатьох років, але зрештою їй довелося скасувати свою подорож через сімейні обставини, про які вона каже, що не може розповісти.

Прикро, але Сара не шкодує, що не здійснила цю подорож у невідоме. «Ми завжди відчуваємо, що можемо працювати лише в тій сфері, в якій ми працюємо, але насправді це додало мені впевненості, що я можу працювати в інших галузях».

Це також, досить опосоредковано, проклало шлях до того, щоб знову знайти кохання. «Ми познайомилися на побаченні наосліп. Він бізнесмен у американському космічному бізнесі», — говорить вона, посміхаючись. «Я нікого не шукала, як і він, тому що ми обидва були дуже зайняті. Але ми пішли на це побачення, тому що думали, що все одно було б приємно зустрітися. Він сказав: "Не так багато людей поза сфери, в якій я працюю, які розуміють мову, якою я розмовляю, коли говорю про свою роботу. Ти все розумієш". Це було завдяки моїй підготовці та пристрасті до космічних подорожей».

Їхній роман на відстані — «захоплюючий і дуже милий», каже Сара. «Ми обидва прекрасно розуміємо, наскільки важлива наша робота, і коли ми зустрічаємося, це як медовий місяць. У нього є дім в Америці, а я тут, але у мене також є деяке місце в Нью-Йорку, тому ми даємо цьому раду. Ми дуже щасливі». Чи можливий третій шлюб? «Коли ти старший, оскільки ти не працюєш над створенням сім’ї, це те, що відходить на другий план. Але хто знає, можливо, ми дійсно одружимося у певний момент», — відповідає Сара.

А чи розглядають вони можливість одруження у космосі?

«Я вважаю за краще бути на твердій землі і випити чашки чаю та келихи шампанського десь у гарному місці в саду», — сміється вона.

Бульвар Сансет відкривається в мельбурнському Princess Theatre 21 травня та в Сіднейському оперному театрі 28 серпня. Бронюйте квитки на сайті sunsetmusical.com.au.

Автор: Джуліет Ріден

Джерело: Офіційна сторінка у Facebook