17 Лютого 2025

Огляд «Бульвару Сансет»: Жага до слави може звести з розуму

Сумнозвісна сцена з «Перл», де головна героїня кричить «Я — зірка!», постійно виникала в моїй голові, поки я спостерігав, як Норма Дезмонд у виконанні Сари Брайтман занурюється в безумство своєї втраченої слави у загадковому, але захопливому мюзиклі «Бульвар Сансет».

Події розгортаються у 1950-х роках і розповідають про Норму Дезмонд (Сара Брайтман) — легендарну зірку німого кіно, яку Голлівуд відкинув після приходу епохи звукового кіно. Вона живе в полоні власних ілюзій і болісно прагне повернення на великий екран.

Шанс на це з’являється, коли вона зустрічає невизнаного голлівудського сценариста Джо Гілліса (Тім Драксл), і між ними зав’язується нестабільний, суперечливий зв’язок, який призводить до непередбачуваної й трагічної розв’язки.

З самого початку очевидною була токсична динаміка між Нормою та Джо, яку підживлювали їхні особисті бажання. Джо, побачивши її випадково, роздмухав у Нормі жагу до слави, а вона, своєю чергою, задовольнила його потребу у фінансовій стабільності, оскільки він перебував у творчій кризі.

Мені сподобалося, наскільки я був залучений у цей хаотичний і приречений роман від самого моменту їхньої першої зустрічі на сцені. Це, на мою думку, значною мірою заслуга акторів — Сари Брайтман і Тіма Драксла, які не тільки чудово зіграли свої ролі, а й мали приголомшливу хімію між собою.

Як людина, яка безперервно слухала оригінальний бродвейський запис «Привида Опери» 1988 року, я вважав побачити Сару Брайтман наживо на сцені справжньою мрією, що здійснилася.

Її ексцентричне втілення Норми Дезмонд викликало в мене цілу гаму емоцій — від роздратування до співчуття, а також гніву й смутку.

Але, зрештою, саме вокал Сари Брайтман найбільше зворушив мене, особливо у виконанні «As If We Never Said Goodbye», де вона на мить відкидає безумство своєї героїні й надає їй ясності. У цій пісні Норма чесно зізнається у своїх почуттях, розмірковуючи про повернення до місця, яке після всіх цих років вже не здається їй таким рідним.

Окрім витонченої гри Сари, не можна не відзначити Тіма Драксла, який створив яскравий і харизматичний образ Джо Гілліса. Його виступ запам’ятається мені надовго, особливо завдяки сцені емоційного зриву в другій половині мюзиклу.

У цей момент Тім не просто показав розпач чоловіка, який більше не може терпіти примхи Норми, а й передав відчай людини, яка намагається врятувати інших від пастки, в яку він сам потрапив. Це стало кульмінацією його персонажа після всіх коливань у стосунках з Нормою, які з самого початку будувалися на хибних мотивах.

І хоча звучить банально казати, що «Sunset Boulevard» — одна з моїх улюблених пісень Ендрю Ллойда Веббера, версія Тіма мене дуже вразила. Хоча виконання Тома Френсіса з постановки Джеймі Ллойда для мене залишатиметься еталонним.

Загалом, «Бульвар Сансет» — це ідеальне поєднання драми, загадковості та втрат у золотій ері Голлівуду, яке залишається актуальним і для сучасного покоління мисливців за славою.

Ця історія нагадує нам, що слава не вічна, і варто лише з’явитися новій вірусній сенсації, як тебе швидко забудуть.

NYLON SINGAPORE, 8 лютого 2025 року

Джерело: NYLON SINGAPORE