20 Лютого 2025
Огляд «Бульвару Сансет»: Сара Брайтман вражає в ролі зниклої зірки у цій моторошній Голлівудській історії
Якщо ви захоплюєтесь театром або є шанувальником культових мюзиклів Ендрю Ллойда Веббера, то, ймовірно, вже позначили у своєму календарі «Бульвар Сансет». Легендарний мюзикл, сповнений розкоші, драми, трагічної історії та саундтреку, який визначив сучасний музичний театр, зараз іде в театрі Sands, Marina Bay Sands у Сінгапурі й триватиме до 23 лютого 2025 року.
Але що справді робить цю постановку обов’язковою для перегляду, так це її сяюча головна актриса: неперевершена Сара Брайтман у ролі Норми Дезмонд, забутої зірки німого кіно, яка відчайдушно чіпляється за залишки своєї колишньої слави. Для тих, хто з юності захоплюється небесним сопрано Брайтман ще з часів її Крістіни Даае у «Привиді опери», її повернення на сцену в цій захопливій ролі є справжньою подією в театральному світі. Якщо ж ви ще вагаєтесь, чи варто брати квитки, ось що вас чекає!
Виконання ролі «найбільшої зірки»
З першої ж появи на сцені — загорнута в шовк, із палаючим у погляді нестямним прагненням повернутися — Брайтман завойовує увагу, втілюючи справжню кінолегенду, яка не бажає бути стертою з пам’яті. Її гра поєднує розкіш і відчай, але водночас викликає глибоке співчуття.
Вокально Брайтман — справжнє одкровення. Зазвичай Норму виконують потужним, драматичним голосом, але ефірне сопрано Брайтман додає персонажеві майже примарної якості, підкреслюючи її крихкість і відірваність від реальності. Її інтерпретація ролі водночас лякає і зачаровує: вона не просто забута примадонна, а привид, що блукає в тіні Голлівуду, який давно залишив її позаду. Її повітряний вокал подекуди робить текст пісень менш виразним, але з естетичної точки зору це працює напрочуд вдало.
Магнетична хімія
Звісно, образ Норми Дезмонд неможливий без Джо Гілліса — цинічного сценариста, який випадково опиняється в її занедбаному маєтку і швидко заплутується в павутині її мрій та ілюзій. І важко уявити більш харизматичного Джо, ніж Тім Драксл, який абсолютно заворожує своєю грою.
Його персонаж тримає увагу глядачів у кожній сцені: він змушує їх сміятися, зітхати, затамовувати подих, а в один момент навіть викликав голосні протести з залу. А його взаємодія з Брайтман? Вона сповнена електричної напруги, балансуючи між спокусою і жахом. Витончені вирази обличчя Драксла, потужний вокал (а ще його чудова фізична форма) одразу ж закріплюють за ним статус одного з найяскравіших театральних акторів!
А ще є Роберт Грабб у ролі Макса фон Майерлінга, відданого дворецького Норми та хранителя її таємниць. Якщо Норма у виконанні Брайтман — це привид, що переслідує власне минуле, то Макс у виконанні Грабба — її вічний, відданий фантом. Його голос звучить із глибокою повагою, а його тиха трагедія додає моторошної напруги найтемнішим моментам вистави.
Візуальне видовище
У своїй основі «Бульвар Сансет» — це гарячковий сон про велич Голлівуду, що згасає, і ця постановка повністю виправдовує очікування. Сценографія вражає: маєток Норми — це розсипана на руїни катедра загубленої слави, що сам по собі здається окремим персонажем, нависаючи на фоні, наче готичний кошмар. Гвинтові сходи, мерехтливі фіранки, вбудований в декорації орган і моторошне мерехтіння старих кінострічок на стінах створюють атмосферу, що водночас зачаровує і гнітить.
І костюми! Гардероб Норми — це справжній парад розкоші: вишукані халати, сукні, розшиті блискітками, хутряні накидки. Кожен образ кричить про велич, різко контрастуючи з гострими лініями костюмів Джо та чіткими, післявоєнними силуетами Бетті Шефер (чудово втіленої сяючою Ешлі Рубенах).
Моторошна музика
Розкішна, захоплива музика Ендрю Ллойда Веббера залишається такою ж заворожуючою, як і завжди. Є щось пронизливе в тому, як «As If We Never Said Goodbye» лунає у театрі, а виконання Брайтман справді зачаровує. Оркестр у відмінній формі, наповнюючи кожну ноту кінематографічним розмахом, що нагадує, чому музика Веббера залишається поза часом.
І хоча «Бульвар Сансет» не такий стрімкий чи наповнений хітами, як «Привид Опери» чи «Евіта», його мелодії проникають у саму душу. Музика огортає вас, спокуслива і трагічна, так само, як і сама Норма.
Сучасний погляд на трагедію старого Голлівуду
Теми слави, одержимості та невблаганного плину часу роблять «Бульвар Сансет» таким, що не втрачає актуальності. В епоху, коли соціальні мережі можуть створити і знищити зірку за одну ніч, історія Норми Дезмонд звучить ще гостріше. У цій постановці підкреслюються ці сучасні паралелі: відчайдушні спроби Норми залишитися потрібною, моральні компроміси Джо заради успіху і грошей, безжальне ставлення індустрії до колишніх легенд. Це застережлива історія, загорнута в шовк і діаманти, яка все ще боляче вражає.
Ця постановка грандіозна, готична і до щему прекрасна. Якщо ви любите трагічний театр, старий Голлівуд або просто хочете побачити виступ, який переслідуватиме вас ще довго після фінального поклону, то не вагайтеся з квитками. Адже коли Сара Брайтман співає: «Я велика. Це кіно стало маленьким», ви повірите в кожне її слово.
GirlStyle Singapore, 10 лютого 2025 року
Автор: Зої Цзен
Джерело: GirlStyle Singapore
